Мюллер підозрював, що Борман - російський агент. Звернувся до
Штірліцу і той сказав:
- Треба натягнути мотузку перед кабінетом Бормана, коли він
Запнеться, ми дізнаємося, хто він.
Так і вчинили. Іде Борман, затнувся:
- Ой, бля!
Мюллер:
- Ніфіга собі!
Штірліц:
- Тихіше, тихіше, товариші!
Мюллер запропонував Штірліцу працювати на нього.
- Але я вже працюю на Шелленберга, - сказав Штірліц. - Як бути з
трудовою книжкою?
- А якщо завести другу? - запропонував Мюллер.
- Знаю я ваші штучки, - не погодився Штірліц. - Ви ж потім
надішлете гестапівця перевіряти, скільки в мене трудових книжок.
- З вами страшно розмовляти, Штірліц, - зізнався Мюллер. - Ви
читаєте мої думки.
Мюллер призваний на військові збори. Незабаром дружина одержує від нього телеграму: "У нас
маневри. Вийшли 300 марок на цигарки та інше. " Відповідь говорив: " Висилаю 30 марок
на сигарети. Інше отримаєш удома безкоштовно".
Мюллер прочитав у газеті оголошення: "Поп-групі терміново потрібна піаністка. "
- Пастор Шлаг зовсім обірвав, - подумав Мюллер.
Мюллер розмовляє із Шелленбергом. Поруч стоїть Штірліц.
- Знову він тут стирчить, - роздратовано зауважив Мюллер.
- Давно? - підтримав розмову Штірліц.
Мюллер розкрив явку Штірліца, але отримав по морді і більше не брав чужих цигарок.
Мюллер з Борманом сиділи в сосисочній.
- Зараз прийде Штірліц, - сказав Мюллер, - скаже пароль:
"Мені пива та сосисок". Тут ми його схопимо.
Входить Штірліц.
- Дайте мені пива, а сосисок не треба! - і, звертаючись до Мюллера з
Борманом показує мову.
Мюллер з шаленою швидкістю мчав в автомобілі. А поруч ішов Штірліц, вдаючи, що він ходить.
Мюллер спитав у Штірліца:
- Чи правда, що радистка Кет дала йому свідчення?
- Показала, але не дала, - сухо відповів Штірліц.
Мюллер ударив Кет по голові. З вух, носа та рота бризнула
кров. "Тут щось не так", - подумав Штірліц.
Мюллер йшов вулицею. Раптом йому на голову впала цегла. "Ось ті рази, " - подумав
Мюллер. "Ось ті два, " - подумав Штірліц, кидаючи другу цеглу.
Мюллер: Штірліц! На дупі Єви Браун виявлено відбитки
Ваші пальці! Як Ви це поясните?
Штірліц: Поясніть спочатку, як Ви їх там знайшли?
Мюллер: Я завжди шкодував, Штірліц, що Ви працюєте не в мене.
На 23 лютого Штірліц сидів біля каміна і згадуючи Батьківщину пек у золі
"Снікерси", а в цей час Мюллер катував радистку Кет солодкими паличками.
На Штірліца напали п'ять есесівців. Двоє тримали йому руки, двоє ноги,
один - голову. Штірліц дивом відбився. Чудо боліло три дні і заважало ходити.
На бенкеті у Геббельса Штірліц раптом встає з-за столу, підходить до вікна і
сякає в портьєру. Підбігаєте Мюллер:
- Штірліц, ви що не знаєте правил гарного тону? Штірліц неохоче повертається,
і дивиться на нього нудним поглядом. Голос за кадром: "Штірліц знав правила
гарного тону, просто йому раптом захотілося побути полковником Ісаєвим".