Штірліц і його незвичайний пам'ятник у Вращенцях
Штірліц був збоченець. Тож у Вращенцях йому поставили пам'ятник.
Штірліц був збоченець. Тож у Вращенцях йому поставили пам'ятник.
Штірліц у мить вистрибнув у вікно. "МІГ" заревів і зник у хмарах.
Штірліц втретє втрачав передавач і його весь вечір бив озноб.
Озноб був радистом, і без передавача йому було нелегко.
Штірліц варив раків. Раки почервоніли. "Наші!" - порадувався
Штірліц.
Штірліц повернувся до свого заміського будинку, замкнув двері, зачинив вікна,
дістав із схованки карту СРСР, розгорнув її на столі і нахилився...
Штірліца знову нестримно рвало на Батьківщину...
Штірліц вколював у своєму кабінеті з ранку до ночі. Якось його застукав за цим
справою Мюллер:
"Я дивлюся, у вас дурі на всіх вистачить!"
З того часу почав працювати весь відділ.
Штірліц увійшов до кабінету Мюллера і побачив того, що лежить
бездиханні на підлозі.
- Отруївся, - подумав Штірліц, любовно погладжуючи рукоятку
стирчала зі спини Мюллера сокири.
Штірліц увійшов у становище російської радистки. Потім він вийшов і поставив її в інше положення.
Штірліц увійшов до ресторану, підійшов до столика
і вирішив зняти кітель. Фрау Кіттель не знімалася.
Штірліц увійшов до туалету. У туалеті дзюрчало. Коли Штірліц вийшов
назад, дзюрчало поквапилося слідом.
Штірліц смакував і більше вже не повертався.
Штірліц вперше побачив Гітлера.
- Ти диви яка підлюка! - подумав Штірліц.
Штірліц похапцем застрелив Мюллера. Наступного ранку в
Пихи приїхав взвод карників.
Штірліц завжди знав, що краще один раз підслухати, ніж сто разів почути.
Штірліц розкрив сейф і дістав секретні документи. Раптом увійшов Бор-
ман.
- Що ви тут робите?
- Чекаю на трамвай.
- Трамваї тут не ходять, - зауважив Борман і вийшов.
Через півгодини, коли він повернувся, Штірліца в кабінеті не було.
- Виїхав, - вирішив Борман.