Анекдоти

Штірліц: відпустка з несподіваним підтекстом

Штірліц отямився в канаві. Страшно боліло, гуло і вухало в голові.
Поруч валялася недопита пляшка горілки та жіноча білизна. У руці було
щось... Він розтиснув руку і побачив шифрування з центру - "Дозволяємо
трохи відпочити".

Штірліц на роздоріжжі: згадки та непередбачувані зустрічі

Штірліц прокинувся в кімнаті з заґратованим вікном.
Голова гула, треба було зібратися з думками.
- Так... Що було вчора - не пам'ятаю. Мабуть - били по голові. Значить
якщо увійдуть у радянській формі - треба проситися одразу до Сталіна. Якщо в
гестапівській - одразу до Бормана і заявити, що все згадав...
Двері відчинилися і увійшов міністр культури.
- Так... Перебрали ви вчора, товаришу Тихонов...

Штірліц і його дезінформаційні хитрощі

Штірліц передавав уже сорок восьму дезу до центру.
- Пора б і дати знати, що працюю під ковпаком.
Вирішив і наприкінці додав: "Працюю під ковпаком у Бормана. Сорок сім
останніх повідомлень - деза". Борман з хитрих очей Штірліца зрозумів, що
той щось задумав. Після третьої ночі напружених роздумів він сказав:
- Ну, цей жарт старий як світ.
І передав текст без крапок.