Штірліц фотографує секретні документи із сейфу Бормана.
Раптом вбігає Борман, вистачає з сейфа один із паперів і швидко тікає.
"Фууу, пронесло!" - подумав Штірліц.
"Тебе б так пронесло!" - подумав Борман.
Штірліц ходив по рейхсканцелярії з розстебнутою ширинкою, з
якої висовувалися червоні труси. І ніхто не здогадувався, що
так він відзначає Перше Травня.
Штірліц часто заходив у кафе "Елегант". І сьогодні він не
змінив свою звичку. Але замовив собі тарілку манної каші. Коли її
принесли і поставили перед ним, Штірліц нахилився і опустив у
тарілку свою голову: "Ось напився, фашисте", - думали відвідувачі.
Ніхто не знав, що так Штірліц відзначає День Червоної Армії.
Штірліц йшов коридором, раптом він почув, що хтось підкрадається
ззаду - найсильніший удар - Штірліц, метрів п'ять пролетів куборем. Швидко
підвівся, озирнувся - нікого. "Здалося", - подумав Штірліц!
Штірліц йшов у кафе "Елефант" на зустріч зі своєю дружиною. Її вже в
вчетверте везли через лінію фронту та три кордони, і щоразу
виявлялося, що це його дружина.
Штірліц йшов підстрибом. У "Прістрибку" давали пиво.
Штірліц йшов перевалку. Він не знав, що "Розвалка" закрита.
Штірліц йшов лісом і напоровся на сук. Суки з вереском розбіглися. Вереск біг першим.
Штірліц йшов на зустріч з партайгеноссе Борманом і злегка нервував, розуміючи,
що ця зустріч може виявитися для нього фатальним. Побачивши автомобіль
Паратайгеноссе і відблиски лінз фотооб'єктивів секретних агентів, Штірліц дуже
злякався і вирішив просто пройти повз, зробивши відсутній вираз на обличчі.
Очевидно, у Штірліца нічого не вийшло, бо Борман все одно впізнав його і
схопив за рукав плаща.
- Куди ж ви, Штірліц?
- Ми хіба знайомі?
- Це ж я-партайгеносе Борман!
Штірліц висмикнув руку і, не обертаючись, пішов швидше. Борман дуже
здивувався і свиснув. Штірліц у паніці побіг. І лише за тиждень Борману
вдалося спіймати Штірліца за плащ і поговорити про майбутнє Фатерлянда.
Штірліц йшов на зустріч із зв'язковим. Штірліц одразу його впізнав. У
Росії знову були перебої з милом.
Штірліц ішов на явку і раптом помітив, що за ним ідуть двоє гестапівців. Він засунув
руку в кишеню і намацав щось тверде та холодне. "Це пістолет" - подумав
Штірліц - "Ну і слава богу!".
Штірліц йшов навскіс. Скосок боягузливо задкував до стіни.
Штірліц йшов Берліном у будьонівці. До нього підійшов Мюллер.
- Штірліц, ви б хоч конспірації дотримувалися!
- І справді, - подумав Штірліц і надів темні окуляри.
Штірліц йшов Берліном і думав, що ж більше видає в ньому російської
розвідника: червона зірка на шапці, ППШ в руках або парашут, що волочиться
за ним по землі...
Штірліц йшов Берліном і побачив на стіні напис "Штірліц - дурень". Тільки
він зрозумів, що йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.