Така кумедна традиція - передавати комусь привіт.
Не ділишся новою інформацією, а просто, щось на кшталт: "Скажи нашому спільному знайомому, що я пам'ятаю про його існування і дружньо до нього налаштований".
- Скільки разів я тобі казала: "Досить бути таким прискіпливим!" - А ти все одно продовжуєш.
- Вісім.
- А я анекдота згадав!
- О, розкажи!
- Та ні, ти сміятися будеш...
Якось на прилавку розговорилися полуниця, волоський горіх та банан. Полуниця:
- Мене всі люблять, тому що я схожа на серце!
Горіх:
- Подумаєш, серце, я схожий на мозок!
Банан:
- Колеги, а давайте змінимо тему.
Є "жайворонки". Вони люблять рано вставати. Є "сови". Вони люблять пізно лягати. А є "дятли". Вони совам вранці заважають спати, а жайворонкам заважають лягти вчасно!
- Прошу пана, де вам такий костюм зшили?
- В Парижі.
- А то далеко від Коломиї?
- Ну дві тисячі км десь буде.
- Ти дивися, така глуш, а так файно шиють!
Зустрічаються в небі дві хмарини. Одна іншій:
- Віділлємо?
- Отче! Звідки це раптом у вас синець під оком взявся?
- Спочатку було слово, сину мій...
- Галю, ну як там, у Києві?
- Здорово! Але тільки от жіночих туалетів взагалі нема, а в чоловічий я побоялася спускатися на ескалаторі.
Галя впала і розбила підборіддя, але нічого страшного в неї є ще одне...
Коли Настю спитали чи боїться вона кінця світу, вона відповіла, що вже велика, і не боїться ніякого кінця!
Чому напис на дорозі Микола любить Галю видно другий рік, а розмітка, нанесена фахівцями-дорожниками, стерлась за 3 місяці?
Галя не пила і не курила. Не тинялася ночами. Лягала о 22: 00 і вставала о 6: 00. Була тихою, спокійною і навіть слухняною. Але коли вийшла з в'язниці, все змінилося...
- Галя, ти чого кричиш?
- Ніготь зламала!
- Знайшла через що кричати!
- Та я його з носа не можу витягнути!
- Катя! Ти що знову накоїла?
- Тобі все перерахувати?