На кладовищі: де мрії про вічний спокій стають смішними

Стоять три старих єврея на кладовищі після похорону. Настрій сумний, думки все більше про вічне... Один каже: - Ні, ви як хочете, а я б хотів лежати поруч з Розою. Ви подивіться, яка оградка: тут на листочках, дарма що чавунних, кожну жилочку видно! Ні, я хотів би лежати поруч з Розою. Всі цокають язиками та й замислено кивають головами. другий: - Ну а я, ви як хочете, а я хотів би лежати поруч з Сарою. Ви подивіться, який багатий камінь, він же прямо дихає. Ні, я б лежав поруч з Сарою! І знову всі цокають язиками та кивають головами. третій: - Ви як хочете, а я б лежав поруч з Цилею... Решта дружно і в крайньому здивуванні: - Але ж вона жива! Третій, переможно здійнявши перст до неба: - О тож!