Батьківська освіта на дистанційці: новий тренд!
Не знаю які знання отримають діти на дистанційному навчанні, але батьки підтягнуться однозначно!
Не знаю які знання отримають діти на дистанційному навчанні, але батьки підтягнуться однозначно!
Сім'я - то маленька Країна в якій:
Тато - є президент
Мама - міністр фінансів, міністр здоров'я, міністр культури, міністр воєнних станів у сім'ї
Пес - міністр оборони
Діти - народ, який завжди чогось хоче і вимагає, час від часу влаштовує мітинги та майдани
Кіт - уряд, живе за чужий рахунок, їсть за чужий рахунок, а чим займається - то ніхто не знає.
Кохання - це пора року в яку ти не знаєш що надіти і чи доведеться роздягатися...
- Це ж зовсім не наша дитина!
- Тихіше... Не так голосно. Тут коляска краще.
Вихователька дитячого садочку перебуває в процесі розлучення. Тому діти з пластиліну протягом півроку ліпили тільки козлів...
- В тебе з жінкою до весілля щось було?
- А як же. Ми ж не діти були. В мене шафа була і телевізор. А в неї диван, тумбочка і двоє поросят!
- Уявляєш, вчора п'яний прийшов додому: діти кричать, жінка з хати виганяє. Але якось на четвереньках доліз до ліжка і заснув. Рано встаю, а хата то не моя...
- Мамо, а чим займається лелека, після того, як приніс дитину?
- Він лежить на дивані, дивиться телевізор, жере, п'є пиво і грає в ігри на комп'ютері...
Дитинство закінчується тоді - коли ти перестаєш боятися здавати кров на аналіз, а боїшся його результату.
- Доню, помий шию! Сьогодні свати прийдуть!
- А якщо не прийдуть?
- Буду як дурепа з чистою шиєю сидіти?
Баба до діда:
- Діти дзвонили, вибачалися, що літом не допомогли з городом. Просять щось передати.
- Передай їм привіт!
Мюллер:
- Зізнайтеся, Штірліце, ви не відмовилися б посидіти десь на
березі Волги з вудкою?
- Не можу я зараз до Росії, групенфюрер, у мене внески за багато років
не сплачено.
Мюллер заходить у кабінет до Штірліца і застає його в поганому
настрої.
- Що трапилося, Штірліц?
- Отримав листа з Батьківщини. Пишуть, що дружина народила.
- У чому ж річ, радіти треба.
- Чому радіти, я вже п'ять років не був удома.
Штірліц годував німецьких дітей крадькома. Від крадька діти пухли і дохли.
У сім'ї було двоє дітей - один песиміст, а інший оптиміст. Наближається новий рік. Вирішили їхні батьки "зрівняти", ну щоб не такі крайності були, і приготували подарунки: песимістові конячку, а оптимісту купу кінського гною. Вранці діти прокидаються.
Песиміст: - Hyyy, конячка... Маленька, а я хотів велику... коричнева, а я хотів сіру в яблуках... Дерев'янаааяяяя, а я хотів живуyююююю...
Оптиміст: - А у мене ЖИВА! Тільки ВТЕКАЛА!