Нічні казки: хто ж насправді оповідач?
Донька прокидається в 2 годині ночі:
- Мамо, розкажи мені казку!
- Спи, тато вранці прийде, розповість нам обом...
Донька прокидається в 2 годині ночі:
- Мамо, розкажи мені казку!
- Спи, тато вранці прийде, розповість нам обом...
- Ось ти, Васильку, навіть рік чобітки не поносив і вже порвав. А я бувало по п'ять років носив!
- Щороку носили?
- Аякже! Щороку. На Різдво та на Великдень до церкви.
- Вася, ну з'їж ще тарілочку, - сказала мама.
Вася слухняно кивнув і захрумтів порцеляною.
- Ваш син кинув в мене каменем!
- І куди попав?
- Він промахнувся.
- Це не мій син!
Вихователька:
- Петрику, що з тобою? Ти такий блідий, часом не захворів?
- Ні, це мене сьогодні мама умила...
Вихователі у дитячому садку забули в пісочниці двох молдавських дітей. До вечора вони збудували дачу, лазню і басейн.
В церкві:
- За душу Πетра, за душу Івана, за душу Михайла...
Μаленький хлопчик каже до бабусі:
- Бабо, ходімо звідси, а то й він нас задушить...
- А ось пам'ятаю, у нас у дитячому садку хлопець один був. Усіх бив, окрім мене. Я був міцний, завжди здачі давав. За це мене й вигнали із садка.
- ?
- Ну, сказали, що сторож не повинен битися з дітьми...
В дитячій кімнаті:
- Яка в тебе гарна люстра!
- Так, мама сказала, що, якщо я буду добре поводитися, то в неї й лампочку вкрутить.
- Васильку, чому в пустелі їздять на верблюдах?
- Щоб у черевики піску не набрати.
- Василю, чому лелеки відлітають на зиму в теплі краї?
- Тому, що там люди теж хочуть мати дітей.
- Ким ти будеш, Миколко?
- Будівельником.
- Чому ж то?
- Будуватиму квартири без кутків!
- Мама де?
- На єботі...
- Тато де?
- На єбалці...
- А ти хто?
- Їх єбйонок...
Маленьку дівчинку запитують:
- У тебе є братик?
- Який ще братик?! Мене годувати нічим!
- Моєму синові сім років, а він вже грає на флейті.
- Моєму - п'ять, а він вже грає на скрипці!
- А мій у три роки грає на роялі!
- А як у нього це виходить?
- Прекрасно! Правда, інколи, коли захопиться, то падає на підлогу разом з іграшками.