Штірліц йшов лісом. У кущах щось заворушилось і пролунало дивне шипіння. Штірліц три рази свиснув, але відповіді не було. Тоді він вихопив пістолет і розрядив всю обойму. Підійшовши до кущів, Штірліц побачив окровавленого пастора. "Бідний пастор Шлаг, - подумав Штірліц, - він так і не навчився свистіти".
Штірліц йшов містом. Відтреноване роками чуття підказувало йому, щось видає у ньому російського розвідника. Ось тільки що? Червона зірочка на будьонівці або тягнеться ззаду парашут?
Штірліц йшов на зустріч з партайгеноссе Борманом і злегка нервував, розуміючи, що ця зустріч може виявитися для нього фатальним. Побачивши автомобіль Паратайгеноссе і відблиски лінз фотооб'єктивів секретних агентів, Штірліц дуже злякався і вирішив просто пройти повз, зробивши відсутній вираз на обличчі. Очевидно, у Штірліца нічого не вийшло, бо Борман все одно впізнав його і схопив за рукав плаща. - Куди ж ви, Штірліц? - Ми хіба знайомі? - Це ж я-партайгеносе Борман! Штірліц висмикнув руку і, не обертаючись, пішов швидше. Борман дуже здивувався і свиснув. Штірліц у паніці побіг. І лише за тиждень Борману вдалося спіймати Штірліца за плащ і поговорити про майбутнє Фатерлянда.
Штірліц йшов нічним лісом на зустріч із професором Плейшером. Почувши в кущах шипіння змії, він дістав із кобури іменний ТТ і розрядив туди всю обойму. Розсунувши гілки, він побачив закривавлений труп Плейшера. "Бідолаха - подумав він, - він так і не навчився свистіти".