Анекдоти про Штірліца

Штірліц йшов містом у пошуках явки, але траплялися лише "Пріма" та "Родопі".

Штірліц йшов лісом і побачив блакитні ялинки. Штірліц підійшов ближче. Блакитні розбіглися.

Штірліц підвівся зранку і смикнув фіранку. Він не знав, що Поранку та Фіранку - румунські розвідниці.

Штірліц ішов з радисткою Кет парком. Пролунав постріл, Кет впала, стікаючи кров'ю. Штірліц насторожився.

Штірліц вибив ногою двері і навшпиньки підкрався до читаючого газету Мюллеру.

Штірліц зайшов у кабінет і побачив Мюллера в будьонівці, сидить на столі і грає на балалайці. "Так, Штірліц, - меланхолійно промовив Мюллер, - не один Ви тужите по Батьківщині.

Штірліц отримав шифрування. Прочитавши, він її спалив, після чого плюнув на підлогу і висморкався в фіранку. У шифруванні було написано: "Завдання виконане, можна трохи розслабитися. ".

- Барбаро, у Вас не знайдеться філіжанки кави? - втомлено запитав Штір- осіб. - Кави нема, але є чай. Нам учора надіслали справжній індійський чай, - радісно заклопотала Барбара. - Так. Наші вже близько, - подумав Штірліц.

У секретному бункері йде нарада. Несподівано відкриваються двері, заходить Штірліц з тацею апельсинів у руці. Підійшовши до сейфа, він відкри- ває його, забирає документи, ставить піднос на стіл і йде. - Хто це? - закричав Гітлер. - Це російський розвідник Ісаєв! - хором закричали Мюллер та Шелленберг. - А чому ж ви його не заарештуєте? - Марно, все одно відкрутиться, скаже, що апельсини приносив.

Мюллер запитав Штірліца: - Де Ви, Штірліце, навчилися так влучно стріляти? - У ДОСААФі, - швидко відповів Штірліц і подумав. "А чи не сказав я чого зайвого?

Мюллер гуляв лісом. Десь стукав дятел. - Дятел, - подумав Мюллер. - Сам ти дятел, - подумав Штірліц.

Штірліцу повідомили з центру, що в нього народилася дочка. Скупа чоловіча сльоза скотилася по щоці Штірліца - він не був на Батьківщині вже 15 років.

Мюллер гнав машину шосе зі швидкістю 180 км/год. Поруч біг Штірліц, вдаючи, що безтурботно ходить.

Весна 45-го. На руїнах Берліна стоїть Штірліц, обвішаний орденами та медалями Радянського Союзу. Повз проїжджають на мотоциклах гестапівці. "Металіст", - подумали гестапівці. "Рокери", - подумав Штірліц.

Штірліц вийшов з шинку і впав обличчям у бруд. Через 10 хвилин він прокинеться і піде до Мюллера. Це була роками вироблена звичка.