- Пам'ятаю, на першому курсі, у нас був такий предмет - логіка, який вела білявка. І коли вона на першому семінарі запитала: - Питання є? Я звісно ж відважно підняв руку і зарядив: - А правда, що логіка та жінки речі не сумісні?
- І чим справа кінчилася?
- Закінчилося цілком логічно: я потім 8 разів на перездачу ходив.
Приходить студент пізно уночі додому п'яний. Бачить - на столі лежить диня. Думає: якщо не з'їм, мати здогадається, що п'яний прийшов. Сідає за стіл, відрізає скибочку, а вона зовсім до горла не лізе: жорстка, гидка. Але що робити, треба... Чесно, з сильним насильством над організмом, зжер половину цієї дині і лягає спати.
Пізній ранок. мати:
- Вставай вже, п'янь полуночна!
- Мамо, ну що ти таке кажеш?! Я прийшов увечері абсолютно тверезий!
- Так?! А хто половину гарбуза зжер?
Закінчилася сесія. Студент здав останній іспит та спить в себе у кімнаті. Заходить мати й запитує:
- Ти сьогодні прибереш у хаті?
- М-м-м-м...
- Ти взагалі коли прибирати збираєшся?!
- (Крізь сон) А коли останній день здачі прибирання?
Студент телефонує матері до іншого міста:
- Мамо, доброго дня, як ваші справи, як здоров'я?
- Синку, міжміські розмови дорогі, тому кажи відразу, скільки висилати.
Одного разу Дірак читав лекцію з квантової механіки, обмалював усю
дошку і під кінець запитав:
- Запитання є?
- Я не зрозумів, як ви вивели останню формулу, - сказав один студент.
- Це твердження. Я питав: запитання є?
1) День стипендії: діє правило правої руки. Студент приходить у їдальню, правою рукою закриває ціни, лівою вибирає назви блюд, купує, їсть.
2) Тиждень після стипендії: діє правило лівої руки. Студент приходить у їдальню, лівою рукою закриває назви страв правою вибирає відповідні ціни, купує, їсть.
3) Тиждень до стипендії: діє правило свердлика. Прийшов студент у їдальню, покрутився-покрутився та пішов...
Студент входить до ресторану, кличе метрдотеля та дає йому 20 гривень.
- Ви хочете бронювати столик?
- Ні, але години через два я прийду сюди знову, з дівчиною. А ви скажете нам, що вільних місць немає.
У дівчини неввічливо запитувати про її вік або вагу; у будь-якої людини, яка працює, неввічливо питати про її зарплату, а у студента неввічливо запитувати: "як сесія?".