З шкільного твору: "Мій дід розповідав мені, як жили діти мого віку в його часи. Вони ходили в ліс по гриби та ягоди, грали на вулиці в футбол, купались у річці й ловили рибу в ставку - а все через те, що в цих нещасних дітей не було ні телевізора, ні комп'ютера".
Розмовляють двоє друзів: - Вчора довго намагався пояснити бабусі, що працюю програмістом... - І як? - Коротше, зійшлися на тому, що справляю телевізори та розводжу мишей...
Син сидить в інтернеті, мати: - Синку, йди їсти! Син (не відриваючись): - Ща, мама, ща... Мати: - Іди швидко! Охолоне! Син встає від комп'ютера, мати, сідаючи на його місце: - Повівся, шмаркач!
- Альо! Майстерня? - У мене принтер не друкує! - Яка фірма у принтера? - Тут англійською написано, а я Англійську мову не розумію... - А ви читаєте, як по-українськи, а я розберуся. - В рот хер... О боже, що я купила? - Все дівчино, нормально, я зрозумів, фірма Brother.
Дзвінок в службу технічної підтримки: - У мене комп'ютер не бачить принтер, я вже і монітор на нього повернула, а він все одно пише, що його не бачить. Що робити? - Пальцем показували?
Сидить програміст за комп'ютером. Раптом стукіт у двері. Відкриває, а там стоїть стара, вся в чорному і з плоскогубцями. - Ти хто? - Я смерть! - А чому ти без коси, а з плоскогубцями? - А я за компом!
Важко бути комп'ютерником. Приходиш відпочити до людей в гості, а тобі відразу показують домашній комп'ютер і просять розібратися з його проблемами. Уявляю яке у проктологів.