Проходячи коридорами гестапо, Штірліц звернув увагу на
пильні погляди есесівців і зрозумів, що його розкрили.
Єдине, чого він не міг зрозуміти, що ж таки видало
його, чи зірка Героя Радянського Союзу, чи автомат ППШ,
висів у нього на шиї, чи довгі, що волочаться за спиною
стропи парашута...
- Штірліц, скільки буде двічі по два? - спитав Мюллер.
Голос за кадром: "Штірліц знав скільки буде двічі по два, але він
не міг відповісти на це питання, тому що не знав, що з цього
з приводу думають у центрі...
- Штірліц, Вам відомі ці черевики? - спитав Мюллер.
Голос за кадром: "Штірліцю ці черевики були знайомі, адже
черевики були зроблені зі шкіри пастора Шлага... ".
Черга за спецпайком у бункері. Коштують генерали. Входить
Штірліц, протискується і отримує пайок без черги. Голос
за кадром: "Вони не знали, що Герої Радянського Союзу
облуджуються без черги".
Штірліц вистрілив у Мюллера, але куля відрикошетила.
"Броньовий" - здогадався Штірліц.
Сергій Пєнкін пройшов проби на роль Мюллера у фільмі "17 миттєвостей весни"... Найбільш вдало у нього виходила фраза: "А вас, Штірліц, я попрошу залишитися... ".
Оголошення:
Молода сім'я винайме кімнату на дві години. Прописка необов'язкова.
Побачивши у вікні конспіративної квартири тридцять три праски та тринадцять пар взуття, спрямованого носками на північний захід, Штірліц зрозумів, що явка провалена.
Штірліц відправив повідомлення до Центру відкритим текстом. За п'ять хвилин до нього увірвалися есесівці.
- З першим квітня! - пояснив Штірліц. Есесівці зрозуміло посміхнулися, в цей час у Центрі
реготали до упаду.
Проходячи коридором, Штірліц штовхнув двері кабінету Бормана. Двері не відчинилися. Штірліц штовхнув сильніше. Двері не відчинилися. Тоді Штірліц розбігся і вдарив двері плечем. Двері не відчинялися. - Зачинено, - подумав Штірліц.
Штірліц визирнув у вікно і побачив, що німці ставлять танк на попа. - Бідолашний пастор Шлаг, - подумав Штірліц.
Штірліц стояв, схилившись над картою світу. Його не - нестримно рвало на Батьківщину.
Настала весна. Сніг давно розтанув. Штірліц виразно почув скреб дерева об асфальт. Пастор Шлаг повертався зі Швейцарії на лижах.
Есесівці перекрили всі виходи в будинку Штірліца. Йому довелося йти через вхід.
Штірліц помітив зв'язкову відразу. Вона була в червоному купальнику з зіркою на грудях. У руці вона тримала газету "Правда". Штірліц непомітно підійшов до дівчини. - Котра година? - грайливо спитав він.
Годинник забув на Луб'янці, Це був пароль.
Штірліц зупинив машину в лісі, відкинувся на спинку бачення і закурив. А в цей час глибоко під землею в секретному бункері Гітлер відчайдушно відтягував свій кінець.