Лежать коханці у ліжку... Вона мрійливо:
- Уявляєш, милий, ми коли-небудь одружимося...
Він неквапливо затягаючи цигарку й пускаючи в стелю кільце диму:
- Та якому дідьку ми з тобою потрібні...
Чоловік несподівано повертається додому. Коханець вискакує на балкон,
хапається за поручні, перестрибує їх, а руки відпустити не наважується -
страшно.
Годину висить, дві. Світає. Виходить двірник, помічає його:
- Гей ти, чого тут робиш?
- Як що? Ось, вишу!
- А-а, ну виси, виси, тільки ноги підніми, дай підмести.
Ганна веде розмову з подругою про свого коханця:
- Розумієш, люба, він стає таким нестерпним, що якщо
так триватиме й надалі, я йому зраджу... з моїм власним чоловіком.
Чоловік шукає по квартирі коханця дружини, заглядаючи під ліжко, за фіранку:
- Ні! Тут немає! Тут теж немає! - Відкриває шафу і бачить здоровенного чолов'ягу, який показує йому пудовий кулачище. Зачинив шафу:
- І тут його немає!
Дві подруги зустрілися.
- Ти, кажеш, в театр ходила з коханцем? Ну і що там було?
- Трагікомедія.
- Цікаво. Розкажи.
- Ми зіткнулися з моїм чоловіком.
Він був теж з коханкою.
Швачка вмовляє Рабиновича заплатити за нову сукню коханки:
- Якби ви подивилися, як вона у ній виглядає, то дали б гроші, не торгуючись.
- Навіщо? Щоб дивитися, як вона виглядає без неї, я вже плачу у два рази більше.
Чоловік несподівано повертається додому. Дружина ховає коханця під ліжко.
Чоловік роздягається і лягає спати. Вже засинаючи, чує, як під ліжком хтось ворочається.
- Рябко, це ти? - сонно запитує чоловік та опускає руку на підлогу.
- Я, - каже "Рябко" та віддано лиже його руку.