Сусіди розгадують загадку Соні
Сусіди в одеському дворику:
- Соня, ти завагітніла або пообідала?
Сусіди в одеському дворику:
- Соня, ти завагітніла або пообідала?
Зустрічаються дві сусідки-одеситки:
- Белла Мойсеївна, а шо це ви вже третій день не лаєтеся з чоловіком? Таки посварилися?
- Боря, я чув від сусідів, що в тебе постійні тертя з Розою?
- Що ти Беня, у нас з Розою бувають тертя тільки у хорошому сенсі цього слова!
Сара та Міра - сусідки, живуть через стінку. Зустрічаються якось на
сходах:
- Сара, скажи, мій Абрам не в тебе?
- Та ні. А чому ти запитуєш?
- Так він сказав, що до повій пішов.
- Ну, так він міг у такому разі з дому не виходити.
Одеса. Розмова сусідок:
- Мій Фіма таки прийняв на ніч віагру.
- Я чула, що у вас ліжко рипіло!
- Яке ліжко, це у нього з таким рипінням вставав!
Їдуть поїздом два одесити.
Разом з ними сивий, скуйовджений старий.
Виходить він кудись, один сусід запитує іншого:
- А це хто.
- Ти що, це ж Альберт Ейнштейн.
- Ну і що?
- Так він же нобелівський лауреат, теорію відносності винайшов.
- А це що таке?
- Ну, припустимо, дві волосини на голові, це багато?
- Ні.
- А в супі?
- Ну, в супі...
- Ось, все відносно.
Помовчав-помовчав чоловік і видає:
- І з цим приколом він зібрався до Одеси?
Одеса.
Сват приводить нареченого у дім нареченої. Поки вони чекають появи сім'ї, сват пошепки каже:
- Тут ви-таки маєте пристойний будинок! Ви бачите це срібло, кришталь, фарфор майсенський?
- А хто мені доведе, що вони не позичили все це у сусідів?
- Годі! Який дурень стане їм позичати!
- Що таке форшмак?
- Це таке блюдо національної кухні з оселедця.
- Ти ба! А звідки знаєш?
- У мене сусіди Яків Соломонович і Роза Марківна...
- Пригощали?
- Ні, розповідали...
Абрам приходить до свого сусіда й звертається із проханням:
- Мойша в мене будинк будуть обшукувати, потримай у своєму сейфі всі мої гроші.
Сусід:
- Дружина, діти сюди! Бачите сусід прийшов, гроші приніс, я їх взяв, перерахував, у сейфі закрив!
Дружина й діти:
- Так, Так бачили.
Мойша відправляє дружину й дітей по своїх справах, Абрам іде. Через тиждень
Абрам знову приходить до сусіда.
Абрам: - Мойша дякую тобі, обшук у мене пройшов, нічого не знайшли, поверни будь ласка мої гроші.
Мойша: - Дружина, діти сюди! До нас сусід тиждень назад приходив?
Дружина й діти: - Ні!
- Гроші приносив?
- Ні!
- Я їх брав, перераховував, у сейф клав?
Дружина й діти: - Ні! Ні!
Мойша знову відправляє родину займатися своїми справами, а сам відкриває сейф і віддає всі гроші Абраму.
Абрам, дивуючись: - А спектакль навіщо?
Моиша спокійним рівним голосом відповідає:
- Бачиш із якою сволотою доводиться жити!
Рабинович розповідає у вагоні нескінченні єврейські анекдоти. Ось він знову починає: "Йде Кац... ". Сусід по купе просить:
- Будь ласка, хоч разок не про Каца.
- Добре. Дружина Каца народжує...
- Але я ж просив - не про Каца!
- А ви не перебивайте - дитина ж не від Каца!
Вовчик дивиться на дошку із завданнями контрольної і засмучено шепоче
сусідові:
- Наша Олена Петрівна ну така сука!
Олена Петрівна біля дошки:
- Тихо там! Нехай кожен сам здогадається!
Батько Вовчика телефонує сусіду:
-Ви Вже зробили сину домашнє завдання з математики?
-Так.
-Дайте списати.
Вчителька - Вовочці:
- Вовочка, чому в тебе у диктанті такі ж помилки, як у твоєї сусідки за партою Марійки?
- Але ж в нас одна вчителька, Ольга Іванівна!
Батьки подарували 4-х річному синові барабан...
І тільки мудрий сусід через тиждень здогадався запитати:
- "А Ти знаєш, друже,... що у нього всередині?!".
На уроці географії у школі:
-Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а Ви будете відгадувати, що це за народ. Добре?
- Домовились!
- Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип'ють - ховайся, бо буде лихо...
Петрик викрикує:
-Та це ж москалі!
-Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться... А взагалі то правильно! Сідай. Наступне:
і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш...
Марічка підскакує:
- Я знаю, жиди це!
Та які жиди - їх євреями кличуть. А взагалі то правильно! Сідай, Марічко.
Остання людність:
хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть... Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і зціпивши зуби, промовить:
"А, бодай вона згоріла... "
У класі мовчанка.
-Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите?
Тихенький голос з останньої парти:
-Зате ми гарно співаємо...