Біжить чоловік у віці за автобусом, махає руками, просить зупинити. Водій зглянувся, відчинив задні двері. Чоловік застрибує, від пилу, що піднявся, голосно чхає, і від несподіванки голосно пердить. Йому ставало ніяково, і він вистрибує з автобуса. Голос із переднього майданчика: - І для цього ми його чекали?
Автобус з пасажирами почав плавно котитися з гори. За ним біжить чоловік. - Зупинись, все одно не наздоженеш, - кричить йому пасажир з посмішкою. - Але я повинен наздогнати, я водій цього автобуса.
Даішник зупиняє автомобіль, що перевищив швидкість. - Куди ви так квапитеся? - запитує він водія. - Додому. Ми зустрічали Новий рік з друзями, я трохи затримався. Дружина хвилюється. - Але ж зараз травень на дворі. - Тому і кваплюся.
Батюшка з рабином купили у складчину автомобіль. Домовилися, що машина не належатиме ні до тієї, ні до іншої релігії. Але батюшка все ж таки таємно від рабина окропив машину святою водою. Вранці йде він до машини і бачить: вихлопна труба стала коротшою майже на долоню.
Бачить мент, на узбіччі стоїть авто, весь ходить ходуном. Підходить, стукає у вікно, від туди вилазить спітніла волохата пика. - Чим ви тут займаєтесь? - Кохання, звичайно! - У недозволеному місці! Штраф 100 рублів! З-за спини чоловіка виглядає дівчина. - За що? Ми ж нічого не зробили! - То вас двоє?! 200 рублів!
В автомагазині: - У Вас гальма є? - Ні. - А хоч тосол? - Ні. - А рідини для омивання стекол теж немає? - Ні, нема! - Так, я не зрозумів, у вас що, З ЛЕГКИХ ВИН ЗАГАЛЬНО НІЧОГО НЕМАЄ?!
В автосалоні якийсь аматор швидкої їзди цікавиться, наскільки міцна та надійна та модель, перед якою він стоїть. - Ну, а що зі мною буде, якщо я вріжусь у дерево зі швидкістю 120 кілометрів на годину? - Все передбачено, мосьє! Бачите, он там над кермом фігурку святого Крістофа? - Так... Він не дасть мені врізатись у дерево? - О ні, мосьє! Справа не в дереві - він допоможе вам потрапити до раю без черги.
Вчора на вулиці гр. Сидоров витягнув з-під коліс автомашини гр. Федорова. Відповідаючи питання нашого кореспондента, гр. Сидоров скромно сказав: - Було важко. Як з'ясувалося, гр. Федоров був під своїм автомобілем, ремонтуючи його.
Вчора у мене в машині щось загуло. Я знаю, що якби глушник відірвався, то рев нагадував би літаковий, а тут тихо так, але насторожує. Приїжджаю я сервіс, до свого автомайстра. Послухав він, послухав, кудись заглянув, а потім і каже мені при всьому чесному народі (уявіть, годині 8 вечора, повно клієнтів, майстри тут же поряд знаходяться, і всі - мужики): - У тебе в штанах прокладка прогоріла. Полазь на яму, я зараз поміняю. Зупинити свій мимовільний погляд нижче пупка я не змогла. Блискавично пролетіла думка про те, що навколо купа чоловіків, а він... Та за мої гроші... Бентежило тільки слово прогоріла", але я віднесла це на рахунок стомливої та нестерпної липневої спеки. Загалом я образилася. Сказала майстру Сашка: - Пощастило тобі, що ти на мене потрапив. Інша за таке по морді могла б дати. І гордо пішла на своїй гуркітливій машині, незважаючи на здивований погляд Сашка. Через півгодини задзвонив мій мобільний і Саша, вибачаючимся тоном, за яким простежувалися ледь стримувані напади сміху до сліз, почав пояснювати, що штани - це така деталь у машині, що він не мав на увазі нічого такого і так далі. Загалом, ті самі півгодини, поки я скривджено їхала додому, він і всі присутні поряд чоловіки спочатку намагалися зрозуміти, чим мене образили, а потім намагалися перестати сміятися, щоб потрапити по клавішах телефону і подзвонити мені. ".