Штірліц передавав уже сорок восьму дезу до центру. - Пора б і дати знати, що працюю під ковпаком. Вирішив і наприкінці додав: "Працюю під ковпаком у Бормана. Сорок сім останніх повідомлень - деза". Борман з хитрих очей Штірліца зрозумів, що той щось задумав. Після третьої ночі напружених роздумів він сказав: - Ну, цей жарт старий як світ. І передав текст без крапок.
Штірліц передав термінове шифрування в центр. За годину йому дзвонить Шелленберг: - Штірліц, перестаньте у своїх шифровках називати Мюллера цапом! Якось незручно. Адже їх теж перехоплює.
Штірліц повернувся до свого заміського будинку, замкнув двері, зачинив вікна, дістав із схованки карту СРСР, розгорнув її на столі і нахилився... Штірліца знову нестримно рвало на Батьківщину...