Анекдоти про євреїв

- Рабиновиче, ви вірите у справедливість? - Вірю, але не довіряю.

-Зустрічаються два одесита: - Фіма! Ви чули новину!? Рабиновича пограбували! Винесли з квартири усе! - Так він їм все й віддав! - Його розжареною праскою катували! - Шо ви кажете! Так йому ще й за світло намотало?

- Циля, давай розлучимося, у мене більше немає сил так жити! - Ні, Ізя, вдовою взяв - вдовою і залишиш...

- Рабинович, з твоєю Сарою спить вся Одеса, та щоб до неї потрапити, потрібно займати чергу, кинь її, навіщо потрібна тобі така дружина! - Ти розумієш, якщо я кину її, то мені теж потрібно буде займати чергу.

Єврей у рабина. - Ребе, чим дружина відрізняється від перлини? - Дружину можна нанизати тільки з одного боку, а перлину з обох. - Ребе, але я можу нанизати свою дружину з двох сторін. - Тоді в тебе не дружина, а перлина.

Помер кравець Льова. Минув час, і його дружина Циля вирішила вийти заміж за українця. Вибрала такого високого, гарного, сильного Петра - півтора Льови. Перша шлюбна ніч, лягла вона у ліжко, заходить Петро. Роздягнувся, став біля дзеркала. Склав кулак, як гиря: - Скажи, Циля, а у твого Льови були такі кулаки? - Ні не було. Він біцепси здавив і каже: - Скажи, Циля, а у твого Льови були такі сильні біцепси? - Ні не було. Повертається боком. - Циля, а у твого Льови були такі сильні ноги? - Слухай, Петре, за той час, що ти тут крутишся, мій Льова трахнув би мене два рази і зшив дамське пальто!

- Фірочка! І як вам новий кавалер? Ніч кохання вдалася? - Берта Соломонівна! Я вас благаю... Ніч?! Та я таки плаття довше знімала!

- Софочко, голубонько, ви мені по старій дружбі в борг не дасте? - Семен Маркович, я дуже перепрошую, але я таки змушена уточнити: в борг - це куди?

- Сьома, поки ви були в Бердичеві, до вашої Сари навідувався цей гарненький ювелір Коган! - Я вас благаю, на що ви натякаєте?! Я у цього Когана замовив Сарі каблучку, він приносив їй її на примірку. - Таки так! Мабуть каблучка була така замала, що ваша Сара на весь двір стогнала, коли приміряла, а потім ще й зняти не могла, аж кричала.

Пішли три "одесита" православ'я приймати. Прийшли до батюшки, порадилися. Батюшка їм: - Ну, гаразд. Тільки імена вам на православні треба поміняти. Як тебе звуть? - першого питає. - Гиршем, батюшка. - Ну, будеш Гришком, чи що. І однозвучно, і однозначно. А тебе як? - другого питає. - Мойша я. - Будеш у нас Мішею. І однозвучно, і однозначно. Ну, а ти що? - у останнього. Той чогось почервонів, не відповідає. - Не бійся, не бійся. Кажи, як є. - Сруль мене, батюшка, кличуть, є таке єврейське ім'я. Почухав піп потилицю, подумав, і видає: - Будеш, значити. Акакієм. Ну, не однозвучно, але однозначно.

Йдуть два євреї по вулиці. Назустріч грабіжники: "Гроші, цінності, що є віддавайте". - Мойша, пам'ятаєш я тобі повинен 200 доларів? - Ну! - Повертаю при свідках.

- Мамо, а правда, що "Титанік" потопили євреї? - Звичайно правда, синку, всі знають, що це зробив якийсь Айсберг.

Єврей приходить в паспортний стіл: - Я таки хотів би поміняти прізвище на честь першого космонавта Гагаріна. - О, це похвально! А як зараз Ваше прізвище? - Кац... - А яку б Ви хотіли? - Кацманавт!

Літня єврейська пара готується до сну. - Ізя, ти закрив хвіртку? - Закрив, Сарочка, закрив. - А двері ти закрив? - І закрив двері. - А на англійський замок? - І на англійський замок, Сарочка. - А на бельгійський? - І на бельгійський закрив. - А на засув? - І зачинив на засув, Сарочка. - А на ланцюжок? - І на ланцюжок теж. - Ізя, а на швабру ти закрив двері? - Ой! На швабру, здається, забув. - Ну звичайно! Заходь і бери, що хочеш!

Сидять двоє жебраків. Перед кожним з них капелюх і напис. У одного: "Подайте бідному єврею", у другого: "Подайте бідному арабу". Капелюх першого порожня, а в капелюсі другого купа грошей. Перехожий підходить до єврея, кидає гривню і каже: - Слухай, зміни напис, інакше залишишся голодним. Коли перехожий пішов, єврей повернувся до свого сусіда і сказав: - Ти зрозумів, Ізя? Ця людина буде вчити нас комерції!