Анекдоти про євреїв

У єврея запитують: - У вас є шість яблук, якщо ви віддасте половину братові, скільки залишиться? - Таки п'ять з половиною.

Помирає старий єврей. На цивільній панахиді рабин просить кого-небудь з присутніх сказати кілька слів про померлого. Пауза явно затягується, і ось через кілька хвилин хтось із присутніх нарешті сказав: "Його брат був ще гірше"..

З єврейського життя в Англії: - Як живеш? - Погано. Моя дружина спить з лордом Стенлі. - Це таки погано. - Але, я сплю з його дружиною. - Це добре! - Добре? В мене від нього вже двоє дітей! - Це таки погано. - Але в нього від мене теж двоє дітей. - О, так ви квити! - Гарненьке "квити"! Я йому роблю лордів, а він мені робить євреїв!

Помираючи, Моня вирішив покаятися перед родичами, яким капостив усе життя.. - О, пробач мені, Мойшо, це я видав твій підпільний цех, і ти відсидів 15 років. І ти, Абраме, пробач, це я ролучив тебе з дружиною.. І ти, Ізя, пробач, це я вкрав у тебе коштовності... Таким чином, він встиг напаскудити багатьом, але його великодушно пробачили. Він же заповів суворо себе покарати, погрожуючи, що не знайде собі місця на тому світі, і зажадав, щоб коли помре - йому у задній прохід заштовхали он той великий кактус... З цими словами він відійшов, а вся рідня прийнялася виконувати його останню волю, що виявилося справою нелегкою. Але у самий розпал виконання волі покійного увірвався загін міліції з криком: - Де тут закатований до смерті єврей?

Було це на початку ХХ століття. Якось пані Розенберг опинилася в одному з престижних курортів, на який не допускали євреїв. Клерк готелю, до якого пані Розенберг зайшла, пробіг пальцем по обліковій книжці та сказав: - Вибачте, місць немає. Пані Розенберг: - Але табличка при вході свідчить, що у вас є вільні місця. Клерк трохи зніяковів, але потім коротко і різко відповів: - Розумієте, ми не розміщуємо євреїв. Пошукайте готель в іншій частині міста. - А ви знаєте, я прийняла Християнство. - Невже? Ну тоді дайте відповідь мені на просте запитання як народився Ісус? - Він народився у Святої Марії в маленькому місті Віфлеємі. - Дуже добре. Ну, ще щось розкажіть? - Він народився у стайні. - Правильно. А чому він народився в стайні? - Тому що в цю ніч один мудак, схожий на вас, не дозволив єврейській жінці оселитися у готелі.

- Циля, ти їздила на море разом з Сарою? - Таки да. - Сарочка так засмагла, а ти така бліда... - Ой, я тебе благаю! До неї, тільки засмага й чіплялася!

В ізраїльських школах дівчата, коли закохуються, чіпають хлопчиків за пейси.

- Соломоне Абрамовичу, і як ви себе почуваєте? - Тебе це не повинно турбувати, Моня, тебе немає у заповіті!

- Мойше, я чув твій дядько з'їхав з глузду та подарував тобі 10 тисяч доларів? - Буває й таке, інакше як ще це пояснити. - Позич тоді мені на місяць тисячу. - Ізя, у тебе щось зі слухом? З глузду з'їхав мій дядько, а не я!

Помирає старий єврей. Біля ліжку дружина. - Сара, я помираю. Скажи правду: ти завжди мені була вірна, ніколи не зраджувала? - Абрам, як ти можеш у таку хвилину! А раптом ти не помреш?

Чоловік загубив гаманець. - Йося, я перший раз спостерігаю таку щедрість до незнайомих людей. - Циля, таки спостерігай цю прем'єру мовчки.

- Ізя, слухай маму і звикай міркувати! Якщо тобі подобається Сара - втрачати час не можна: жінки не молодіють, вони стають розумнішими. І шансів у тебе все менше і менше!

- Моня, слухай маму. Якщо ти не будеш слухати маму, ти все життя будеш таки слухати цей заводський гудок о шостій годині ранку.

- Ой, як поглянеш на обличчя вашого Абрамчик - вилитий татко! - Це не страшно, був би здоровий!

- Самуїл Маркович, Ви сильний, Ви впораєтеся! - Яша, я - розумний, я навіть не візьмуся!