Штірліц і Мюллер засмагають на пляжі. На Штірліці червоні з серпом і молотом плавки, на Мюллер - чорні зі свастикою. Мюллер запитує: - Звідки у вас такі гарні плавки? Штірліц відповідає: - А мені їхня дружина подарувала на 23 лютого. І тут же схаменувся: "А чи не сказав я чогось зайвого?".
Штірліц і Мюллер йшли вщент п'яні Квітковою вулицею. - Мюллер, ви що, ніколи не були в Берні? - Ну, грубо кажучи, не бував... - Ми з вами йдемо Бернебасівською!
Штірліц ішов на явку і раптом помітив, що за ним ідуть двоє гестапівців. Він засунув руку в кишеню і намацав щось тверде та холодне. "Це пістолет" - подумав Штірліц - "Ну і слава богу!".
Штірліц їхав Берліном і помітив на розі Фрідріхсштрассе людину у довгостатевій червоноармійській шинелі та будьонівці, що ліниво рубав перехожих шашкою зразка 1911 року. - Зв'язковий, - сказав Штірліц.