Одеські анекдоти

Зустрічаються два одесити: - Семен Маркович! Який чудовий на вас костюм! Скільки він коштував? - Тобто як це "коштував"? Він все ще коштує.

Одеський магазин одягу: - Мойше, я б і за півціни не купила таку шубу... Подивіться - он хутро лізе! - Сара, та за цю ціну через пару років у вас буде відмінне шкіряне пальто!

Одеса - єдине місто, де на запитання: "Де тут туалет?", Вас можуть запитати: "А вам навіщо?".

Одеса. Привоз. - Ось дивлюся я на вас, Сарочка, і думаю - що таки апетитніше: ви або шинка он на тому прилавку? - Жора, а ви не думайте, ви пробуйте...

У одеського довгожителя запитують: - Семен Маркович, а ви вірите у прикмети? - Дивлячись у які. - Ну от, наприклад, прокинулися ви зранку, а за вікном... - У моєму віці, дитинко, якщо прокинувся вранці - це вже добра прикмета...

- Мойше, я захоплений вашими почуттями! Ви з Софою разом живете вже 30 років і, тим не менш, гуляючи Одесою, завжди тримайтеся за руку! - Семо, якщо я її відпущу, вона обов'язково щось купить.

Одеса. Рибний ряд на Привозі. Продавець: - Жінко, що ви думаєте!? Беріть! Таки живий короп! П'ять хвилин тому тільки плавав! - А чому він не рухається, і зябра у нього якісь бліді? - Пані, він застиг та зблід від хвилювання побачівши вашу сліпучу красу.

- Сара, позич мені грошей. - У мене немає. - Але ти ж на Привозі сьогодні багато наторгувала. - Знаєш, Жора, гроші краще дарувати, ніж давати в борг. У першому випадку ти здобуваєш вдячного друга, а в іншому - невдячного ворога.

Дуже багатий одеський зубний лікар Рабинович емігрує до Америки. Оскільки вивезти усе що має за кордон не представляється можливим, він усе своє майно продав і зробив собі п'ять пар дорогоцінних зубних протезів. Вартість цих протезів набагато перевищує граничну суму, яку за законом можна провезти через митницю США. Він благополучно прибув до Нью-Йорка і, коли митник його запитав, для чого йому п'ять пар вставних зубів, Рабинович пояснює: - Євреї, що дотримують кашруту, тримають два набори посуду: один - для м'ясного, інший - для молочного. Я такий релігійний, що тримаю також дві пари зубів: для м'ясної їжі та для молочної. Митник злегка здивувався, але сказав: - O'key! Для цього вам потрібні дві пари зубів. Як щодо ще трьох пар, що знаходяться у вашій валізі? Рабинович пояснює: - Розумієте, дуже релігійні євреї тримають ще окремий посуд для м'ясного і молочного спеціально для Песаха. Я ж так релігійний, що для цього тримаю окрему пару зубів! - О, ви дійсно дуже міцні у своїй вірі, якщо так ревно дотримуєтеся усіх релігійних традицій, - сказав митник. - Однак дозвольте вас запитати, для чого ще потрібна п'ята пара? Рабинович неспокійно оглядається, жестом підкликає митника ближче, нахиляється до нього й шепоче: - Знаєте, якщо чесно, іноді так хочеться пожувати шматочок бекону...

Одеська квартирка. Роза: - Абраме, чому ти більше не кажеш, шо кохаєш мене? - Я вже казав це одного разу. Якщо щось зміниться, я дам тобі знати...

Одеса. Кравець Ліберман, якому Рабинович довго не оплачував рахунок, вирішив піти до нього додому і зажадати грошей. Він застав злісного боржника за обідом, коли той розрізав смажену індичку. - Яків Мойсейович, коли ви повернете борг? - Потерпіть, друже мій, ще трохи, я зараз на мілині. - На мілині, а таки їсте індичку!? - Бідна пташка, мені нічим було її годувати...

Одеса... - Фіма, і де ти познайомився з такою дівчиною? - Як "де"? На Дерибасівській, під ліхтарем! - І шо, ліхтар тоді не працював?

- Сьома, як це виходить, що Шлемензон взяв тебе у компаньйони? У тебе ж грошей ані копійки! - Ну так, усе правильно: у нього є гроші, зате в мене є досвід. - Сьома, я тебе благаю: незабаром у тебе будуть гроші, а у нього - досвід.

Моня йде по Рішельєвській зі своїм другом Додіком. Якийсь хлопець кричить їм услід: - Смердючі жиди! Моня негайно ж розвертається і дає хлопцю десять гривень. - Ти, що з глузду з'їхав? - Запитує Додік. - Нічого ти не зрозумів, - оголошує Моня. - Ми з тобою не бозна-які силачі. Але цей бовдур буде тепер думати, що за такі слова йому завжди дадуть десять гривень, і буде повторювати їх знову і знову, поки таки не нарветься на такого, хто йому руки-ноги переламає.

- Сарочка! Ти підеш до туалету? - Ні! - Тоді я змиваю!